(про привиди)

1. n

1) часто відвідуване, улюблене місце

2) діал. місце, яке відвідують привиди

3) часте відвідування якогось місця

4) сховище, пристановище; притулок, захисток

5) кубло

6) місце годування (лігвище) тварин (птахів тощо)

7) діал. звичка

2. v

1) часто відвідувати (якесь місце); часто бувати (десь, у когось)

2) з'являтися; мешкати (про привиди)

3) ходити назирці; не відходити ні на крок; переслідувати

4) тривожити; не давати спокою (про думки тощо)

* * *

1) часто відвідуване, улюблене місце; притулок

2) місце годівлі або лігвище тварин, птахів

3) кубло

4) дiaл. місце, яке відвідується привидами; привид

5) дiaл. звичка, звичай

1) часто відвідувати ( яке-небудь місце), часто бувати (де-небудь, у кого-небудь)

2) з'являтися, являтися (про привид, примару)

3) ходити по п'ятах ( за ким-небудь), не відходити ні на крок ( від кого-небудь), переслідувати; переслідувати, тривожити; терзати, не давати спокою ( про думки)

1) розповідь про привиди

2) казка; неправдоподібна розповідь (чутка)

* * *

1) ча́сто відві́дувати ( якесь місце)

2) з'явля́тися ( про привиди)

3) переслі́дувати (про думку, страх)

1) улю́блене мі́сце, яке́ ча́сто відві́дують

2) кубло́

3) схо́вище, пристано́вище

1) ході́ння, ходьба́

2) прогу́лянка пі́шки

3) крок

4) хода́

5) але́я, сте́жка; мі́сце для прогу́лянок

6) обхі́д райо́ну (рознощиком, листоношею тощо)

7) ві́дстань

8) спорт. змага́ння з ходьби́

1) ходи́ти; іти́ пі́шки

2) гуля́ти, прогу́люватися

3) виво́дити на прогу́лянку

4) роби́ти обхі́д, обхо́дити ( про сторожа тощо)

5) з'явля́тися ( про привиди)

•

- walk about

••

1. adj

1) непокладений

2) ненакритий, незастелений

3) неспокійний, тривожний

4) без водяних знаків (про папір)

2. past і p.p. від unlay

* * *

1) недозволений

2) ненакритий

3) що повертається назад ( про примару)

4) без водяних знаків ( про папір)

1) недозволений

2) ненакритий

3) що повертається назад ( про примару)

4) без водяних знаків ( про папір)

1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];

2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;

3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;

4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;

5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];

6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];

7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;

8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.

* * *

1) дух, -у

2) миф. дух, -а

3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

4) ( воздух) дух, -у

5) ( запах) дух, -у; пах, -у